Спеціально для Юридичної газети
Відшкодування ПДВ, особливо при експортних операціях – процес звісно не простий, однак податкова часто намагається його сильно ускладнити.
Так за 2022-2023 рік тільки у нас в роботі було 25 судових кейсів і всі вони були виграні для наших клієнтів.
Проте остання судова справа змусила нас похвилюватись. І не тільки про долю 4 млн гривень ПДВ клієнта, але і про стабільність судової практики в даній сфері та справедливе правосуддя як таке.
Справа в тому, що податкова кожен раз складаючи акти і виносячи рішення намагається застосувати нову тактику. Цього разу, незважаючи на нові-старі доводи податкової, які є цілковито необґрунтованими, перша інстанція і апеляція відмовили нам в задоволенні позову. Надія лишалась тільки на Верховний Суд, який не тільки не підвів, але і на радість нам достатньо чітко підтвердив помилки попередніх інстанцій, на яких ми наполягали.
Щодо практичних висновків з даного кейсу, то Верховний Суд черговий раз підтвердив незмінність наступних підходів:
– Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.
– Усталеною є й позиція Верховного Суду про те, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про отримання необґрунтованої податкової вигоди добросовісним платником.
– Навіть доведена дефектність одного з первинних документів на частину товару не підтверджує безтоварність всієї партії чи контракту.
– Податкова не може за реєстром податкових накладних визначити наявність чи відсутність господарських операцій між суб’єктами, адже вони можуть не бути платниками ПДВ. Зазвичай такі ситуації виникають при здійсненні перевезень не платниками ПДВ, тобто податкові накладні на такі операції не реєструються, і податкова робить невірний висновок, що не було ні перевезення, ні товару.
– Платник податків не може нести відповідальність за формування документів у взаєминах, в яких він не був стороною. Наприклад за товаротранспортні накладні, як що товар доставлявся за рахунок постачальника.
– Якщо в місцем поставки є елеватор і особливо порт, вони обов’язково повинні видавати та реєструвати складські документи, це істотно допомагає довезти товарність операції.
– Податкова в судовому засіданні не може посилатись на факти та/чи документи і їх відсутність, якщо вони не досліджувались при перевірці і не покладені в основу висновків, викладених в акті.
І ще додамо від себе: комплаєнс, контроль виготовлення документів постачальником, збір документів по ланцюгу постачання звичайно не є обов’язком вашого бізнесу, але якщо ви відшкодовуєте ПДВ, то ці дії істотно знизять ризики та підвищать шанси на успіх судової справи, якщо до неї дійде.