Велика Палата Верховного Суду стала на сторону нашого клієнта.
В дані справі Великою Палатою було підтверджено що спір, який виник із приватноправових відносин з іноземним елементом між юридичними особами, зареєстрованими в Україні, може бути переданий на вирішення іноземного арбітражу (в нашому випадку арбітраж GAFTA), якщо це не порушує правила виключної юрисдикції, встановлені чинник процесуальним законодавством України.
Також в цій справі Велика Палата вперше застосувала такий інструмент, як amici curiae, тобто отримання компетентного висновку в неупереджених фахівців, а саме: Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України та Української арбітражної асоціації.
ВП ВС звернула увагу на ст. ІІ Конвенції ООН про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, яка покладає на кожну Договірну Державу обов’язок визнавати письмову угоду, за якою сторони зобов’язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з будь-якими конкретними договірними чи іншими правовідносинами, об’єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Суд Договірної Держави, якщо до нього надходить позов із питання, щодо якого сторони уклали угоду, передбачену цією статтею, повинен, на прохання однієї із сторін, направити сторони до арбітражу, якщо не встановить, що згадана угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
До того ж за усталеною практикою ЄСПЛ добровільна відмова від судового порядку вирішення спору на користь арбітражу є загалом прийнятною в аспекті дотримання ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому залишення судом без розгляду позову через наявність арбітражної угоди саме по собі не становить неприйнятного обмеження доступу до суду.
З огляду на викладене ВП ВС вказала, що дія включеного сторонами до договору арбітражного застереження поширюється і на правовідносини за цим договором за участю іншої особи, яка вступила в ці правовідносини як сторона й узяла на себе відповідні права та обов’язки сторони цього договору. Водночас це можливо за умови, що сторони не припиняли дію арбітражної угоди, не виключали певний спір з-під її дії, не позбавляли її обов’язкової сили для такої сторони й арбітражна угода не втратила чинність унаслідок інших обставин.
Ведення даної справи здійснював адвокат, старший юрист Kosovan Legal Group Валентин Бичек за участі керуючого партнера Анатолія Косована.


