Команда Kosovan Legal Grоup успішно захистила права орендаря земельної ділянки в Верховному Суді.
Суть справи достатньо складна, що відобразилося і на складності стратегії судового захисту. Так власник земельної ділянки, уклавши договір оренди з нашим клієнтом, щоб нівелювати його переважне право, паралельно уклав договір емфітевзису з іншою компанією, право за яким і було успішно зареєстровано.
Захищаючи свої права клієнт звернувся до суду та отримав ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо ділянки. Незважаючи на це, в процесі розгляду позову, власник припиняє перший емфітевзис та укладає другий з третьою компанією, право за яким проходить реєстрацію.
Зважаючи, що другий емфітевзис був укладений під час дії судової заборони, клієнт скасував право емфітевзису через звернення до Колегії при Мінюсті та успішно зареєстрував після цього своє право оренди.
Однак власник звернувся до суду з вимогою скасування права оренди нашого клієнта, а також скасування угоди про припинення першого емфітевзису, адже таке припинення було зареєстроване під час дії судової заборони. Задоволення такої позивної вимоги призвело би до повернення права емфітевзиса за першим договором.
Таким чином клієнт звернувся до нас із запитом про захист його прав у справі, в якій власник був правий виходячи з формально юридичної точки зору, адже розірвання першого договору емфітевзису насправді було укладене та зареєстроване з порушенням судової заборони.
Однак правосуддя це не тільки, а іноді і не стальки про право, скільки про справедливість і в даній справі суди черговий раз це довели.
В даному кейсі нам вдалось переконати суд у двох фактах. По-перше: відсутність порушення прав власника, адже він сам власноруч підписав розірвання договору емфітевзису і здійснив відповідну реєстрацію, а отже така реєстрація ніяк його права не порушують. По-друге: суперечливість поведінки власника, який підписавши договір з клієнтом, а після того двічі підписував договори емфітевзису з іншими компаніями і здійснював реєстрацію прав за ними, очевидно намагаючись не дати клієнту здійснити його законне право оренди земельної ділянки.
Дані аргументи були прийняті судами як апеляційної так і касаційної інстанції, що і стало підставою для відмови в позові.
Більш детально з рішенням Верховного Суду можна ознайомитись за наступним посиланням: 395/251/22