Правила експорту зерна змінено

Спеціально для Latifundist.com

12 січня Верховною Радою було проголосовано зміни до Податкового кодексу України, завданням яких є боротьба з неповерненням валютної виручки. Які ж істотні зміни обіцяє даний законопроект для експортерів?

З моменту вступу в силу відповідного Закону та до завершення воєнного або надзвичайного стану на експорт пшениці, ячменю, кукурудзи, сої, ріпаку, соняшнику, соняшникової олії та шроту Кабінетом Міністрів України може вводитися новий режим – експортного забезпечення.

У випадку, якщо такий режим введений для певної товарної позиції для її експорту буде вводитися особливий порядок. Так експортер, який протягом місяця експортує товари, на які введений відповідний режим, в межах ліміту та не порушував валютне законодавство протягом останніх дванадцяти місяців, він буде проводити експортні операції як і раніше та жодних змін для нього не повинно виникати.

Щодо ліміту, то він розраховується як 1/3 від вартості товарів, експортованих за попередні 6 місяців, по митним деклараціям, по яким експортером отримано оплату за товар в повному розмірі. Тобто за такий товар або було отримано передоплату, або банками закритий валютний нагляд за поверненням валютної виручки.

Єдине, що треба буде зробити такому експортеру – звернутися до обслуговуючих банків, щоб вони відзвітували перед НБУ про обсяг таких операцій, а вже НБУ в свою чергу щомісяця буде інформувати митницю про розмір ліміту такого експортера.

Якщо ж вартість експортованого товару перевищує зазначений ліміт, то до відповідного перевищення буде застосовуватися окрема процедура, а саме:

  1. До подання митної декларації експортер повинен буде зареєструвати податкову накладну на такий товар в повному обсязі за ставкою ПДВ для постачання на території України. Тобто окрім шроту та олій така ставка складатиме 14%. Реєстрація такої накладної не може бути зупинена.
  2. Після цього експортер матиме право на подання митної декларації та здійснення експорту.
  3. В подальшому, тільки після отримання повної оплати за товар і закриття банком контролю щодо повернення валютної виручки, про що банк самостійно звітує в податкову протягом 3 днів, а податкова повідомляє експортера в електронний кабінет, експортер матиме право зареєструвати розрахунок коригування та змінити ставку податку за експортованим товаром на нульову. Реєстрація зазначеного розрахунку коригування також не зможе бути зупинена податковими органами.
  4. Після реєстрації відповідного розрахунку коригування, у випадку, якщо у експортера виникне від’ємне значення суми ПДВ, воно підлягатиме бюджетному відшкодуванню.
  5. Також змінами зафіксовано, що новою вимогою для обов’язкової реєстрації платником ПДВ є придбання/постачання товарів для використання в операціях, до яких застосовується режим експортного забезпечення.
  6. І щоб остаточно зафіксувати зазначений алгоритм в якості працюючого, законом заборонено проведення розрахунків іншим шляхом, аніж отримання коштів від нерезидента на рахунки експортера в Україні такі як: зарахування зустрічних вимог або отримання оплати на рахунки іноземних банків та інші.