Спеціально для Latifundist.com
12 січня Верховною Радою було проголосовано зміни до Податкового кодексу України, завданням яких є боротьба з неповерненням валютної виручки. Які ж істотні зміни обіцяє даний законопроект для експортерів?
З моменту вступу в силу відповідного Закону та до завершення воєнного або надзвичайного стану на експорт пшениці, ячменю, кукурудзи, сої, ріпаку, соняшнику, соняшникової олії та шроту Кабінетом Міністрів України може вводитися новий режим – експортного забезпечення.
У випадку, якщо такий режим введений для певної товарної позиції для її експорту буде вводитися особливий порядок. Так експортер, який протягом місяця експортує товари, на які введений відповідний режим, в межах ліміту та не порушував валютне законодавство протягом останніх дванадцяти місяців, він буде проводити експортні операції як і раніше та жодних змін для нього не повинно виникати.
Щодо ліміту, то він розраховується як 1/3 від вартості товарів, експортованих за попередні 6 місяців, по митним деклараціям, по яким експортером отримано оплату за товар в повному розмірі. Тобто за такий товар або було отримано передоплату, або банками закритий валютний нагляд за поверненням валютної виручки.
Єдине, що треба буде зробити такому експортеру – звернутися до обслуговуючих банків, щоб вони відзвітували перед НБУ про обсяг таких операцій, а вже НБУ в свою чергу щомісяця буде інформувати митницю про розмір ліміту такого експортера.
Якщо ж вартість експортованого товару перевищує зазначений ліміт, то до відповідного перевищення буде застосовуватися окрема процедура, а саме:
- До подання митної декларації експортер повинен буде зареєструвати податкову накладну на такий товар в повному обсязі за ставкою ПДВ для постачання на території України. Тобто окрім шроту та олій така ставка складатиме 14%. Реєстрація такої накладної не може бути зупинена.
- Після цього експортер матиме право на подання митної декларації та здійснення експорту.
- В подальшому, тільки після отримання повної оплати за товар і закриття банком контролю щодо повернення валютної виручки, про що банк самостійно звітує в податкову протягом 3 днів, а податкова повідомляє експортера в електронний кабінет, експортер матиме право зареєструвати розрахунок коригування та змінити ставку податку за експортованим товаром на нульову. Реєстрація зазначеного розрахунку коригування також не зможе бути зупинена податковими органами.
- Після реєстрації відповідного розрахунку коригування, у випадку, якщо у експортера виникне від’ємне значення суми ПДВ, воно підлягатиме бюджетному відшкодуванню.
- Також змінами зафіксовано, що новою вимогою для обов’язкової реєстрації платником ПДВ є придбання/постачання товарів для використання в операціях, до яких застосовується режим експортного забезпечення.
- І щоб остаточно зафіксувати зазначений алгоритм в якості працюючого, законом заборонено проведення розрахунків іншим шляхом, аніж отримання коштів від нерезидента на рахунки експортера в Україні такі як: зарахування зустрічних вимог або отримання оплати на рахунки іноземних банків та інші.